Християнські корені Європи сягають свого правового і законного народження Церкви 313 року завдяки Міланського едикту, виданого з волі Констянтина Великого.
Автор досліджує епоху, яка тривала 740 років (313-1054), позначену справжньою війною, яку розв"язали монархи, і три головні Церкви, а саме Римська Церква у своїх власних інтересах, оскільки вона не виступала за якусь європейську династію: Константинопольський патріархат в ім"я візантійського імператора, а нареті німецько-каролінгська Церква, яка виступала за каролінгського чи оттонського імператора.