Навчальний посібник з практичного вивчення і впровадження на кліросах київського ізводу (української вимови) церковнослов"янських богослужбових текстів. Є частиною триптиху.
З 2016 року з благословіння Високопреосвященнішого Іринея, митрополита Дніпровського і Павлоградського в храмі Воскресіння Христового села Олександрівка було започатковано використання за богослужінням української вимови синодального ізводу церковнослов"янської мови. На зборах релігійної громади думки з приводу такого порядку богослужіння рзділилися приблизно порівну. Частина підтримала використання української вимови церковнослов"янської мови, а частина висловилася за використання російської вимови. Тому було запропоновано і прийнято рішення: незмінні частини богослужіння виголошувати, прочитувати та співати церковнорслов"янською з українською вимовою, а змінні - з російською.
З початком практики використання української вимови церковнослов"янської мови постали також певні практичні труднощі. Найголовніша - це відсутність друкованих методичних посібників, які містили б рекомендації і правила української вимови церковнослов"янських текстів та зразки богослужбових текстів, транслітерованих сучасною українською абеткою. Тож природньо виникла ідея упорядкувати для читців і хористів зручні у використанні посібники у вигляді послідувань Всенічного бдіння і Літургії Іоанна Златоуста, а також молитовника. В цій роботі дуже корисною для нас була книга Ганни Куземської "Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов"янських текстів".
